понеділок, 24 лютого 2014 р.
четвер, 6 лютого 2014 р.
ТОМАС ЮНГ
"Кожен може зробити те, що можуть зробити інші"
1793 опублікував роботу по фізіологічній оптиці « Спостереження над процесом зору » , в якій розробив теорію акомодації ока
1795 р. отримав ступінь доктора медицини.
1800 р. сформулював принцип суперпозиції хвиль, пояснивши інтерференцію світла . Самий термін « інтерференція » був введений у науку Юнгом.
Хвильова теорія світла вперше була сформульована Юнгом на Бекеровській лекції «Теорія світла і кольору » , опублікованій в 1801 р. Сутність хвильової теорії світла Юнг стисло висловлює таким реченням : « Випромінюване світло складається з хвилеподібних рухів світлоносного ефіру ». Таким чином , все багатство фарб природи було зведено Юнгом до коливального руху ефіру , а відмінність квітів - до різних частотах цих коливань .
Юнг вперше свідомо визначив довжини світлових хвиль і таким чином поклав початок спектрометрії . Йому було вже відомо про існування невидимих , інфрачервоних променів ( « теплових » ) , відкритих Вільямом Гершелем в 1800 р. , і ультрафіолетових ( « хімічних » ) променів , відкритих Іоганном Ріттером і Вільямом Волластоном в 1801 р. Досліджуючи ці невидимі промені , Юнг показав , спроектувавши кільця Ньютона на папір , просочену ляпісом , що для ультрафіолетових променів також справедливий принцип інтерференції .
Крім хвильової оптики , ім'я Юнга у фізиці зв'язується з важливою константою теорії пружності , так званого « модуля Юнга » , і теорією кольорового зору , заснованої на припущенні в сітчастої оболонці ока трьох сортів чутливих волокон , що відповідають трьом основним квітам. Юнг одним з перших ввів у фізику термін « енергія» ; займався також виміром розмірів молекул і натягу на поверхні рідини. Його основна праця - «Лекції з натуральної філософії» - вийшла в 1807 р. в двох томах.
У його творах розглядаються питання механіки , оптики , акустики , теплоти , фізіологічної оптики , технології , кораблебудування , астрономії , навігації , геофізики , медицини , філології , ботаніки , зоології та ін. Їм було написано близько 60 статей для «Британської енциклопедії».
ЛЛОЙД ХЕМФРІ
Ллойд Хемфрі ( 16.04.1800-17.01.1881 ) - ірландський фізик , член Ірландської АН , президент в 1846-51 . Народився в Дубліні. Закінчив Дублінський університет ( 1819). де працював (з 1831 - професор , з 1867 - президент). Роботи відносяться до механіки, оптики , земному магнетизму . Запропонував метод отримання інтерференційної картини від одного дзеркала , показавши , що оптична інтерференція може бути отримана , якщо змусити інтерферувати від дзеркала пряме світло і відбитий ( 1837). Відкрив ( 1832 ) явище конічної рефракції , передбачене У. Гамільтоном . Член Лондонського і Единбурзького королівського товариств.
ФРЕНЕЛЬ ОГЮСТЕН ЖАН
Відкриття Френеля та його математична дедукція базувалася на експериментальній роботі Томаса Юнга, що дозволило поширити хвильову теорію світла на більш широкий клас оптичних явищ. В 1817 році Юнг запропонував невелику поперечну компоненту до світла, при цьому зберігаючи домінуючий вклад повздовжньої компоненти. Френель в 1821 зміг за допомогою математичних методів довести, що поляризація може бути тільки в тому випадку, якщо світло є повністю поперечне, без повздовжньої вібрації. Френель запропонував гіпотезу захвату ефіру для пояснення чисельних астрономічних спостережень.
БАРОН РЕЛЕЙ ІІІ
У 1868 р. Стретт створив наукову лабораторію в своїй родовій садибі в Терлінг - Плейс , Уітхем ( Ессекс ) , де зайнявся важливими його явищами випромінювання. В результаті цих досліджень він опублікував статті по акустиці і оптиці , завоювавши репутацію авторитетного фахівця в цих галузях науки. У 1871 р. він вивів співвідношення між інтенсивністю розсіювання світла дуже малими частинками і довжиною його хвилі ( відоме як закон розсіяння світла Релея ) , яке пояснює , чому небо блакитне , а захід червоний.
У 1894 Релей спільно з У.Рамзаем відкрив новий хімічний елемент - аргон , визначив його властивості , встановив місце в періодичній системі елементів . За цю роботу в 1904 був удостоєний Нобелівської премії з фізики. Відкриття аргону сприяло відкриттю Рамзаем гелію та інших благородних газів.
1793 опублікував роботу по фізіологічній оптиці « Спостереження над процесом зору » , в якій розробив теорію акомодації ока
1795 р. отримав ступінь доктора медицини.
1800 р. сформулював принцип суперпозиції хвиль, пояснивши інтерференцію світла . Самий термін « інтерференція » був введений у науку Юнгом.
Хвильова теорія світла вперше була сформульована Юнгом на Бекеровській лекції «Теорія світла і кольору » , опублікованій в 1801 р. Сутність хвильової теорії світла Юнг стисло висловлює таким реченням : « Випромінюване світло складається з хвилеподібних рухів світлоносного ефіру ». Таким чином , все багатство фарб природи було зведено Юнгом до коливального руху ефіру , а відмінність квітів - до різних частотах цих коливань .
Юнг вперше свідомо визначив довжини світлових хвиль і таким чином поклав початок спектрометрії . Йому було вже відомо про існування невидимих , інфрачервоних променів ( « теплових » ) , відкритих Вільямом Гершелем в 1800 р. , і ультрафіолетових ( « хімічних » ) променів , відкритих Іоганном Ріттером і Вільямом Волластоном в 1801 р. Досліджуючи ці невидимі промені , Юнг показав , спроектувавши кільця Ньютона на папір , просочену ляпісом , що для ультрафіолетових променів також справедливий принцип інтерференції .
Крім хвильової оптики , ім'я Юнга у фізиці зв'язується з важливою константою теорії пружності , так званого « модуля Юнга » , і теорією кольорового зору , заснованої на припущенні в сітчастої оболонці ока трьох сортів чутливих волокон , що відповідають трьом основним квітам. Юнг одним з перших ввів у фізику термін « енергія» ; займався також виміром розмірів молекул і натягу на поверхні рідини. Його основна праця - «Лекції з натуральної філософії» - вийшла в 1807 р. в двох томах.
У його творах розглядаються питання механіки , оптики , акустики , теплоти , фізіологічної оптики , технології , кораблебудування , астрономії , навігації , геофізики , медицини , філології , ботаніки , зоології та ін. Їм було написано близько 60 статей для «Британської енциклопедії».
ЛЛОЙД ХЕМФРІ
Ллойд Хемфрі ( 16.04.1800-17.01.1881 ) - ірландський фізик , член Ірландської АН , президент в 1846-51 . Народився в Дубліні. Закінчив Дублінський університет ( 1819). де працював (з 1831 - професор , з 1867 - президент). Роботи відносяться до механіки, оптики , земному магнетизму . Запропонував метод отримання інтерференційної картини від одного дзеркала , показавши , що оптична інтерференція може бути отримана , якщо змусити інтерферувати від дзеркала пряме світло і відбитий ( 1837). Відкрив ( 1832 ) явище конічної рефракції , передбачене У. Гамільтоном . Член Лондонського і Единбурзького королівського товариств.
ФРЕНЕЛЬ ОГЮСТЕН ЖАН
Відкриття Френеля та його математична дедукція базувалася на експериментальній роботі Томаса Юнга, що дозволило поширити хвильову теорію світла на більш широкий клас оптичних явищ. В 1817 році Юнг запропонував невелику поперечну компоненту до світла, при цьому зберігаючи домінуючий вклад повздовжньої компоненти. Френель в 1821 зміг за допомогою математичних методів довести, що поляризація може бути тільки в тому випадку, якщо світло є повністю поперечне, без повздовжньої вібрації. Френель запропонував гіпотезу захвату ефіру для пояснення чисельних астрономічних спостережень.
ІСААК НЬЮТОН
"Якщо я бачив далі інших, то тому, що стояв на плечах гігантів""Досвід — це не те, що відбувається з вами, це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами"
«При вивченні наук приклади корисніші правил»
Ньютон сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, дисперсію світла, розвив корпускулярну теорію світла, розробив (незалежно від Готфріда Лейбніца) диференціальне та інтеґральне числення.
Узагальнивши результати досліджень в області механіки своїх попередників і своїх власних, Ньютон написав фундаментальну працю «Математичні начала натуральної філософії» («Начала», лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica), видану 1687 року.Ньютон створив фізичну картину світу, що тривалий час панувала в науці (ньютонівська теорія простору і часу). Простір і час він вважав абсолютними, постулюючи це у своїх «Началах». З таким розумінням простору і часу тісно пов'язана його ідея дальнодії — миттєвої передачі дії від одного тіла до іншого на відстань через порожній простір без допомоги матерії. Ньютонівська теорія дальнодії та його схема світу панували до початку 20 ст.
Ньютон встановив закон опору й основний закон внутрішнього тертя в рідинах і газах, дав формулу для швидкості поширення звукових хвиль.1666 року за допомогою тригранної скляної призми він розклав біле світло на 7 кольорів (у спектр), тим самим довівши його складність (явищедисперсії), відкрив хроматичну аберацію. Намагаючись уникнути аберації в телескопах, у 1668 і 1671 роках він сконструював телескоп — рефлектор оригінальної системи — дзеркальний, де замість лінзи використовувалося увігнуте сферичне дзеркало (телескоп Ньютона). Ньютон досліджував інтерференцію і дифракцію світла. Вивчаючи колір тонких пластинок, відкрив так звані кільця Ньютона, встановив закономірності в їхньому розміщенні, висловив думку про періодичність світлового процесу. Він намагався пояснити подвійне променезаломлення і близько підійшов до відкриття явища поляризації. Ньютон вважав світло потоком корпускул — корпускулярна теорія світла (але на різних етапах розглядав можливість існування і хвильових властивостей світла, зокрема 1675 року намагався створити компромісну корпускулярно-хвильову теорію світла). Свої оптичні дослідження він виклав у «Оптиці» (1704).
ЙОЗЕФ ФРАУНГОФЕР
Крім удосконалень, введених Фраунгофером у виготовлення оптичного скла і особливо великих ахроматичних об’єктивів, крім винайдених нимгеліометра і окулярних мікрометрів, Фраунгофер залишив два класичних наукових дослідження. В мемуарах «Bestimmung d. Brechungs und d. Farbenzerstreuungs-Vermögens verschiedener Glasarten, in Bezug auf d. Vervollkommung achromatischer Fernröhre» («Denkschrif. München. Acad.», Т. V, 1814—1815) Фраунгофер згадує вперше про постійні лінії сонячного спектра (згодом названих фраунгоферовими лініями (див.Спектральний аналіз), дає докладний малюнок сонячного спектра і вказує на використання цих ліній при визначенні показників заломлення оптичних середовищ. В іншому творі «Neue Modification d. Lichts durch gegenseitig e Einwirkung und Beugung d. Strahlen und Gesetzte derselben» («Denksch. München. Acad.», т. VIII, 1821—1822) Фраунгофер описав явища в оптичній дифракційної решітці і її застосування до визначення довжини світлових хвиль. За досягнення у науці і техніці Фраунгоферу поставлений в Мюнхені пам’ятник.
Його ім’ям названо наукове-дослідне Товариство Фраунгофера, до складу якого входить інститутів Фраунгоферський інститут інтегральних схем, розробник алгоритму MP3.
БАРОН РЕЛЕЙ ІІІ
У 1868 р. Стретт створив наукову лабораторію в своїй родовій садибі в Терлінг - Плейс , Уітхем ( Ессекс ) , де зайнявся важливими його явищами випромінювання. В результаті цих досліджень він опублікував статті по акустиці і оптиці , завоювавши репутацію авторитетного фахівця в цих галузях науки. У 1871 р. він вивів співвідношення між інтенсивністю розсіювання світла дуже малими частинками і довжиною його хвилі ( відоме як закон розсіяння світла Релея ) , яке пояснює , чому небо блакитне , а захід червоний.
У 1894 Релей спільно з У.Рамзаем відкрив новий хімічний елемент - аргон , визначив його властивості , встановив місце в періодичній системі елементів . За цю роботу в 1904 був удостоєний Нобелівської премії з фізики. Відкриття аргону сприяло відкриттю Рамзаем гелію та інших благородних газів.
Підписатися на:
Дописи (Atom)